top of page
“За нашу Советскую Родину” (1)_edited_edited_edited_edited_edited_edited.jpg

Переосмислення Тріумфу:

День Перемоги в об'єктиві. Сучасність

   9 травня в незалежній Україні фактично до 2015 року залишалось святом Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Це стосується як наративів, які втілювало свято, так і практики - сама дата святкування є частиною ритуалу, на зміну якого по сьогодні немає одностайної суспільної згоди.

    В будь-якому випадку з 1992 року процес святкування зазнав нелінійних змін. Найбільша з тих, які відображають фотокартки – суттєве зменшення радянської символіки та ідеологічного навантаження як такого.

“За нашу Советскую Родину” (1)_edited_edited_edited_edited_edited_edited.jpg

Церемоніальні місця в 1990-х залишаються тими самими, але з’являється нова потреба – не нівелювати, а підкреслити національний вимір перемоги. Дівчаток-піонерок замінили дівчата в українських вишиванках, а замість вистав в тєльняжечках – українські танці та співи.

Проте починаючи з 2000-х місце День Перемоги знову набуває політичного звучання. Ліві та проросійські політичні сили використовували символічний для пост-радянського простору капітал свята в своїх цілях, що гальмувало ревізію спадку Другої світової війни. В знаки давалась також різниця регіональної історичної пам’яті.

“За нашу Советскую Родину” (1)_edited_edited_edited_edited_edited_edited.jpg

З плином часу все більше ветеранів та учасник подій залишають цей світ, а живим свідкам все важче ставати активними учасниками святкування. Виникає певний вакуум, який починають заповнюють іншими сенсами та інсценізаціями.

Одна з рис, характерних для 2000-х – помітна мілітаризація та присутність військових на святі, включно з технікою.

День перемоги стає частиною ностальгії за кращим минулим, а творення нових ритуалів (георгіївська стрічка, безсмертний полк) мають демонструвати толерантність учасників до цієї ностальгії.

“За нашу Советскую Родину” (1)_edited_edited_edited_edited_edited_edited.jpg

Після розпочатої збройної агресії росії в 2014 році суспільна оцінка спільного минулого в Україні почала змінюватись. Це призвело до гострих дискусій та суперечок, що і коли українці мають святкувати. Замість Дня Перемоги у 2015 році офіційним святом 9 травня визнавався «День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні». 8 травня разом з Європейськими країнами в Україні також почали відзначати День пам’яті та примирення, присвячений усім жертвам Другої світової війни.

Різка зміна всіх параметрів свята була несприйнята частиною суспільства, для яких 9 травня – це виключно День перемоги. Але мова не скільки про саме свято, а про переосмислення Другої світової війни та відповідальності за власні скоєні злочини. Замах на стабільність виробленої десятиліттями візії минулого, де в битві між добром (СРСР) та злом (фашизм), обидва визнаються злом – спровокував конфронтацію та звинувачення у переписуванні історії.

Розпочатий росією новий етап війни в 2022 році поклав кінець можливості загравання з проросійськими наративами про «велику перемогу», зробивши їх носіїв маргіналами в суспільстві. З 2024 року Україна буде святкувати «День памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років» 8 травня, а 9 травня стане Днем Європи.

“За нашу Советскую Родину” (1)_edited_edited_edited_edited_edited_edited.jpg

Автори: Катерина Козій, Сергій Сільванович

bottom of page